Чудова життєва історія про підготовку дівчини до літа

Ілюстрація E.Gapchinska

Крик душі про підготовку дівчини до літа в фітнес-центрі. Все зовсім не так просто, особливо з незвички. Здається, після прочитання у мене вже крепатура)))

Я звичайно, намагаюся не піддаватися масовій істерії з приводу плоских животів і підтягнутих дуп - все в мені прекрасно і так, а сила моєї неземної чарівності відволікає від можливих дрібних недоліків.

Однак весна є весна,  за весною прийде літо з купальниками та  неприємними голими животами, тому я зібрала попу в кулак, видихнула і прийняла вольове рішення записатися на «Силове тренування на всі групи м'язів з елементами степу». Рекомендується для будь-якого рівня підготовки.

Це дуже добре, що для будь-якого рівня - я, звичайно, спортсменка бувала, в минулому році три дні присідання вранці робила, і у мене гантелі є - двері в кімнату підпирають, але все-таки почати треба з чогось простішого. А потім, як піду в тренажерний зал, як покриюсь, кубиками, як стану одним суцільним клубком м'язів!

Так ось..Ніщо не віщувало біди - тітки різної комплекції в просторому залі, схожі на гробики для карликів степ-платформи, ритмічна музика. Тренера ще немає. Згадавши, що перед тренуванням спортсмени розминаються, я із зосередженим обличчям пострибала, покрутила головою і всіляко показала присутнім квочкам, що їх відвідала фітнес-фанатка, яка знає, що і як! Так, ну де там вже той тренер? Що взагалі таке, я не зрозуміла?

Прискакала тренерка - маленька накачана жінка:

- Ви в перший раз? Буде важко - відпочиньте. Поїхали! ..

П'ять хвилин, політ нормальний! Супер скакати під музику - чого я сюди раніше не прийшла? Треба спортом займатися, даєш здоровий спосіб життя!Я ЗА!!!

Вісім хвилин, політ нормальний, але всередині наростає здивування - це що, всі 50 хвилин в такому темпі будуть?

Десять хвилин, політ так собі. Навколо мене двадцять жінок, з обличчям вбивць, махають ногами і довбають в платформу - що там слон в порівнянні з батальйоном похмурих тіток, які вирішили привести себе в порядок!

Дванадцять хвилин, подив збільшується. Тітка-тренер навіть не почервоніла:

- Ще активніше! Мах, степ, мах, степ...! Ще чотири рази... не знижуємо темпу!

П'ятнадцять хвилин - я зараз лусну з бризками і забрудню вам зал. Або у мене нога на черговому замаху відірветься. Зрозуміла, чому інші баби так довбають в степ-платформи, я свою теж зненавиділа: отримуй, чортова потвора, ось тобі, і знову! Щоб ти зламалася, до чортової матері!

Двадцять хвилин, беремо килимки, зараз буде комплекс на прес. Ну, слава богу, хоч не скакати, а то мене заколисало і морда почервоніла так, що можна замість ганчірки в кориду випускати

Двадцять три хвилини: Мамооо! Поверніть степ-платформи, я хочу померти в русі, а не в позі рака-епілептика! Я не можу закинути ноги за голову силою м'язів преса. У мене там немає м'язів, у мене там сніданок, нерви і булочка з маком. Капець

Двадцять п'ять хвилин: Вправи на прес не проходять даром ... Партизани могли катувати полонених скручуванням - після 15-го разу я готова розповісти всі секрети всесвіту.

- Не сачкуємо! Хто хоче з голим животиком влітку ходити? Працюємо! Якщо я зараз помру, то голий животик влітку мене хвилювати буде мало - тихо сповзаю на підлогу і дихаю в прохід. У дзеркалі відбиваються дупи всіх кольорів і розмірів і пики одного кольору - малинового, вираз на обличчі у всіх похмурий - антицелюлітний джихад.

Тридцять хвилин: група схожа на загін зомбі -  фігури, які напівсидят,напівлежать і колихаються , розпатлане волосся і палаючі священною думкою очі. Вибачте, але я не можу в таку позу згорнутися, у мене ноги ростуть в протилежному напрямку. І навряд чи зможу в цьому житті ... І так я теж не можу зробити, це, врешті-решт, просто непристойно! Треба якось непомітно відщипнути шматочок від тренерки і здати на аналіз - вона гумова, нормальна людина в такі вузли зав'язатися не зможе.

Тридцять п'ять хвилин: звичайно, чому б не повіджиматися наостанок? Моє тіло прикидається тремтячою ганчірочкою і відмовляється приймати будь-які положення, крім суто горизонтального.

- Так, дівчата, віджимаємось на платформі, торкаємося її грудьми - хто торкнеться, у того груди красиві!

Я торкнулася грудьми платформи практично відразу і так і залишилася лежати - це рахується чи ні?

Сорок хвилин: я не можу так сісти, у мене так ноги не гнуться! Дістати мізинцем руки до мізинця ноги в такій позі? Це утопія. Що ви робите іроди?! Припиніть ламати мені тіло! Яка сильна баба-тренер, така маленька і така жорстока! Я так не складуся, я з суцільного шматка дерева зроблена, аааа! Стійте, не йдіть! Розкладіть мене назад негайно, я сама не розпрямлюся, і в машину такою розчепіриною фіг залізу!

Сорок п'ять хвилин: дуже хочеться сховатися за степ-платформу. Я помру в муках прямо на фінальній розтяжці - розірвусь навпіл на рахунок - три. Вибачте мене всі за все! Іііі ... хрясь!

П'ятдесят хвилин: хтось добрий зібрав мене в купу і відкотив до стінки. Заняття закінчено, нас чекають через два дні.Ага... Чекайте ... Ало, любий?Коханий..Сонечко!!! Приїжджай і забирай мої останки. Господи, як погано! ..

Ранок: Господи, вчора мені було добре, ПОГАНО мені сьогодні! Таке відчуття, що я спала в працюючій бетономішалці - я можу ворушити тільки очима. Принесіть мій заповіт, я перепишу абонемент на сусідку, яка минулого року перекопала мені межу! Чоловік, запам'ятай мене молодою і красивою - зараз я буду вставати на роботу і помру в процесі одягання трусів ...

Чортове літо! Ще не почалося, а вже так погано ...