Страх ще нікому і нічим не допоміг...

Настає такий момент, що  ти перестаєш боятися холоду. Будь-якого холоду. Просто кутаєшся тепліше, і живеш собі далі.

І тебе стає неможливо зрадити, образити, заподіяти біль.

Все це трапляється, коли ти боїшся, а коли ні - не трапляється.

Тому що ти вже пройшов гірші варіанти, і тебе вже не здивувати нічим.

І ти розумієш, нарешті, що життя починається тільки тоді, коли перестаєш боятися.

Холоду, спеки, образи, гніву, втрат, засудження, пліток, ідіотів, розлук, самотності, зради, хвороб, епідемій,... навіть смерті.

Тому що страх ще нікому і нічим не допоміг.

Відібрав по половині життя у всіх тих, хто боїться, а ось допомогти - не допоміг.

Відсутність страху відкриває тобі очі на те, що невдоволення тобою - проблема незадоволених, розчарування - розчарованих, критика - тих що критикують.

Ти тут взагалі ні при чому.

Тому що або діалог, або нехай «моноложать» за спиною, від тебе подалі.

Я відмовляюся боятися, друзі мої.

Я вибираю жити.

💫💫💫

Автор невідомий