Нічна розмова Петра і Володі

УВАГА:Будь який збіг із реальними людьми та подіями просимо вважати випадковістю. А тим кому вибори вдарили в голову бажано взагалі не читати!

- Ало... Петро?

- Так.

- Мені щось сумно. Поговори зі мною...

- Ти на годинник дивився, коли телефонував мені?

- Я тепер на годинник постійно поглядаю... Виявляється хвилини втікають із жахливою швидкістю. Ще трохи і вона прийде за мною... я боюсь...

- Хто ВОНА?

- Інавгурація! Це було підло з твоєї сторони мене так підставити. Зараз, мабуть, спокійно спиш там зі своєю жінкою...

- Так, сплю! Чого і тобі, Володю, від всієї душі бажаю.

- А я не можу спати зі своєю - вона посібниця терористів! Я сам у Фейсбуці читав... Страшно мені.. Засну, а вона візьме і здасть мене комусь...

- (втомлено) А від мене, що тобі потрібно?

- А давай, як раніше. Ти будеш працювати, а я над тобою сміятися!

- Володю, ти вже великий хлопчик. Уже потрібно самому починати працювати.

-  Я завжди знав, що я самий нелюбимий із ваших опонентів. Довели до президенства, а тепер знущаєтесь..

- Спробуй заснути.

- ЯК? Як заснути? Ще й ця поряд...

- Ну не знаю... Я баранів рахував... Їх завжди багато поряд... Ти також спробуй....

- О точно... Один.. Два.. Три... А довго рахувати?

- Довго Володю... Дуже довго... 

😓😓😓